2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації. Коротко розповідаємо, як відбувалася битва за регіон, перемога в якій дала змогу відстояти державність.
У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце – як ворота до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів, щоб змусити українську владу підписати повну капітуляцію на російських умовах.
Ставка робилася на ракетні атаки по стратегічних об’єктах Київщини, захоплення військових аеродромів поблизу Києва (у першу чергу – аеродрому «Антонов» у Гостомелі), висадку на них десанту і підкріплення у вигляді колон військової техніки, що рухалися з боку білоруського кордону.
24 лютого, близько 10-ї години ранку, бойові вертольоти з російським десантом атакували військову частину 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії, яка охороняла аеродром у Гостомелі. За даними, отриманими від пресофіцера 4-ї бригади Нацгвардії, того ранку білоруський кордон перетнуло 140 російських вертольотів, з них в атаці на Гостомель брало участь біля сотні машин, які працювали кількома хвилями під прикриттям двох штурмовиків Су-25.
У частині на той час перебувало біля 200 бійців, включно з ротою строковиків (основні бойові сили бригади були зосереджені біля Станиці Луганської). Гвардійці прийняли бій, знищивши 5 російських гелікоптерів. Коли закінчилися боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, бійці з мінімальними втратами відступили. На допомогу їм прийшли військові 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) та 80-ї ОДШБр.
Інтенсивні бої за сам Гостомель тривали ще днів десять, доки селище не опинилося під тимчасовою окупацією.
Крім атак з повітря, колони російських окупантів рухалися наземними шляхами.
За перші дні значна частина півночі Київської області (Іванків, Бородянка, Димер) була окупована російськими військами, які зайшли з боку Чорнобильської зони відчуження. Росіяни окопалися в Рудому лісі, захопили в заручники персонал, який обслуговував Чорнобильську АЕС, зупинену в 2000 році. Пізніше частину окупантів евакуювали до Білорусі з ознаками променевої хвороби.
Особливо запеклі бої, в ході яких було спалено десятки одиниць російської техніки, відбулися 27 лютого в Бучі та Ірпені. У Гостомелі ліквідували кадирівського генерала Магомета Тушаєва.
Ще одна спроба росіян прорватися на Київ була з боку Броварів. Однак 9 березня ССО «Азов» спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях міста біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону батальйонно-тактичних груп 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ. Росіяни втратили майже цілий полк включно з командиром, полковником Андрієм Захаровим, після чого наступ на Київ захлинувся. Окупанти роззосередилися у навколишніх селах.
30 березня відбувся один з останніх масштабних боїв на Київщині – у Дмитрівці, селі на північ від Житомирської траси. Там під час танкового бою було знищено понад 15 одиниць бойової техніки російських окупантів.
31 березня зачищено Бучу та Бровари, 1 квітня останні російські підрозділи залишили Гостомель. До 2 квітня вся Київщина була деокупована.
На звільнених територіях були зафіксовані численні воєнні злочини: мародерство, катування, насилля, вбивства. За даними генерального прокурора Андрія Костіна, тільки в Бучанському районі за 33 дні окупації російські військові скоїли понад 9 тисяч воєнних злочинів та вбили понад 1400 цивільних жителів, серед них – 37 дітей.
Джерело: https://uinp.gov.ua
